З якого ти поверху неба?

Я не знаю, з якого ти поверху неба
Ти ж до мене спускалась десятками років
Щоб зі мною відчути людські потреби
Ти навіщось свої крила змінила на кроки
Щоб так скорився світ буває раз в ніколи
Як я зустрів тебе, планети стали в ряд.
Ти чистий Божий плід і я молю відколи,
На небі янголи звели космічний долепряд.
Твій стиль, твоя манера, моя прекрасна Венера,
Я тобі у коси заплітаю рядками зірки.
Твоя свята душа, чистий прояв етера,
І я всім демонам лишу плітки!
Дай мені шанс, я віддам все, що маю,
Свої струни і ноти, я тобі тільки світ свій відкрив.
Дай мені час це не просто кохаю,
Я завжди буду поруч, щоб життя не підрізало крил.
Я не знаю, з якого ти поверху неба,
Ти ж до мене спускалась десятками років!
Щоб зі мною відчути людські потреби,
Ти навіщось свої крила змінила на кроки?
Найбільший скарб в житті — знайти свою людину,
Хто почуття не розгубив той справжній багатій!
Ти не миттєва сторіс ти моя половина
Моя увага, моя любов і повага тій - що
Завжди була поруч, коли так важко було,
Завжди говорила, що ми всім бідам на зло
Пройдемо всі сюрпризи долі,
Були кризи, були сльози, було сказано щось мимоволі
Я не знаю, з якого ти поверху неба
Але хочу лиш до тебе, до тебе, до тебе
Я не знаю, чи даси мені своєї згоди,
Та я вчинками до тебе вистеляю сходи..