З якого ти поверху неба?

Я не знаю, з якого ти поверху неба

Ти ж до мене спускалась десятками років

Щоб зі мною відчути людські потреби

Ти навіщось свої крила змінила на кроки

Щоб так скорився світ буває раз в ніколи

Як я зустрів тебе, планети стали в ряд.

Ти чистий Божий плід і я молю відколи,

На небі янголи звели космічний долепряд.

Твій стиль, твоя манера, моя прекрасна Венера,

Я тобі у коси заплітаю рядками зірки.

Твоя свята душа, чистий прояв етера,

І я всім демонам лишу плітки!

Дай мені шанс, я віддам все, що маю,

Свої струни і ноти, я тобі тільки світ свій відкрив.

Дай мені час це не просто кохаю,

Я завжди буду поруч, щоб життя не підрізало крил.

Я не знаю, з якого ти поверху неба,

Ти ж до мене спускалась десятками років!

Щоб зі мною відчути людські потреби,

Ти навіщось свої крила змінила на кроки?

Найбільший скарб в житті — знайти свою людину,

Хто почуття не розгубив той справжній багатій!

Ти не миттєва сторіс ти моя половина

Моя увага, моя любов і повага тій - що

Завжди була поруч, коли так важко було,

Завжди говорила, що ми всім бідам на зло

Пройдемо всі сюрпризи долі,

Були кризи, були сльози, було сказано щось мимоволі

Я не знаю, з якого ти поверху неба

Але хочу лиш до тебе, до тебе, до тебе

Я не знаю, чи даси мені своєї згоди,

Та я вчинками до тебе вистеляю сходи..